Особливості перекладу наукового стилю

Науковий стиль обслуговує сферу наукового спілкування. Його характерними ознаками є: інформативність, понятійність і предметність, об’єктивність, а також логічність викладу, точність та відсутність емоційного забарвлення.  Щодо лексичного складу наукового тексту, то для текстів цього стилю характерне використання термінів, фахової лексики, номенклатурних назв. Перекладаючи наукові тексти, потрібно робити максимально узуальний та адекватний переклад, найточніше відтворювати німецькомовного оригіналу засобами української мови.

Досліджуючи та перекладаючи наукову статтю з хімії ми виявили, що для наукових текстів характерний цілий ряд лексичних особливостей.  Найбільш вживаними є вузькоспеціальні терміни та номенклатурні назви, так як у галузі хімії дуже велика кількість назв хімічних елементів та хімічних сполук. Номенклатурні назви становлять найбільший відсоток серед лексичних домінантів науково тексту, з яким ми працювали. Також виявлена тенденція до використання загальновживаної лексики, великої кількості термінів, безособових займенників, значної кількості прийменників, сполучників, прислівників, а також скорочень слів. Що є характерною ознакою текстів наукового стилю.

Терміни, несуть основне смислове навантаження наукового тексту. Працюючи з науковою статтею, ми встановили, що текстам наукового стилю притаманне використання однокомпонентних термінів (96 випадків, що становить 89%). Це зумовлюється прагненням до кращого сприймання тексту реципієнтом та швидшого засвоєння та запам’ятовування інформації, яка несе основне смислове навантаження тексту. Переважна кількість однокомпонентних простих термінів утворюється афіксальним способом. Часто вживаються -tion-форми та -ung-форми, а також похідні від основи Oxid та назви хімічних елементів з другою основою -stoff. Назви хімічних елементів здебільшого є однокомпонентними і складаються лише з основи слова, тобто є непохідними. Складні терміни складаються з декількох основ для точнішого вираження у назві їх властивостей та будуються переважно за схемою «іменник + іменник». Багатокомпонентні терміни (12 випадків – 11%) використовуються порівняно рідше і позначають складні речовини та їх властивості. Багатокомпонентні терміни бувають двокомпонентні, трикомпоненті тощо. У дослідженій статті нами було виявлено лише декілька випадків багатокомпонентних термінів. Така лексика має переважно таку модель «прикметник + іменник». Багатокомпонентні терміни у науковому тесті використовуються досить рідко, щоб не перенавантажувати текст конструкціями, які перешкоджають легкому сприйманню тексту.

Для передачі німецькомовних лексичних домінантів українською мовою ми використали ряд перекладацьких трансформацій, таких як калькування (22 випадки – 20,4%), використання існуючого українського відповідника (58 випадків – 53,7%), транскодування (21 випадки – 19,4%), описовий спосіб (2 випадки – 1,8%), лексичне згортання (3 випадки – 2,8%), лексичне розгортання (2 випадки – 1,9%). При чому частіше ми використовували існуючий словниковий відповідник задля уникнення неточностей при перекладі. А, наприклад, лексичне розгортання більш характерне для художнього стилю літературної мови. Аналізуючи переклад тексту, ми помітили, що при перекладі термінології майже не виникало проблем з перекладом номенклатурних назв, тому що назви хімічних елементів є унормованими та сталими, тому нами були використані вже укладені словникові відповідники українською мовою. Складніше було перекладати багатозначні терміни, тому що деякі терміни мають декілька значень не тільки у різних галузях, а й навіть у одній галузі. У статті було достатньо прикладів багатозначної лексики, тому ми намагалися максимально точно підібрати переклад того чи того терміну. Для цього велика увага приділялася контексту, у якому було вжито цей термін.